“Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом, щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли. А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче! Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа” (До Галатів 4:4-7).
Анонс проповіді Віталія Репука: Раб не перебуває в домі пана вічно, син перебуває вічно. І Бог даруючи людям, які в Нього увірували, вічне життя – дарує всиновлення. Якщо ти маєш намір бути в вічності – ти мусиш бути сином.
Ми спадкоємці Божого Царства і по іншій причині: Ісус – це голова, а Церква – як сукупність всіх членів і разом ми Його тіло. Голова нікуди не ходить без тіла і те, що терпить тіло – терпить і голова, і навпаки. Яку честь має голова – таку честь має і тіло. Яку честь має Ісус Син Божий – таку саму честь має і тіло, до такої самої честі покликаний ти і я. Той самий Дух, якого прийняв Ісус в момент хрещення, того самого Духа Бог дає і нам з вами, при цьому говорить: “Ти син Мій”, а як син, то й спадкоємець.
Що таке спадщина? Спадщина – це більше від подарунка, це незрівнянно більше і глибше слово. Воно означає, що той хто приймає спадщину, він приймає крім матеріального достатку також і славу, честь, ім”я, статус, відповідальність свого батька або того, чий спадок він приймає. Спадщина хоч і дається безкоштовно, але вона має велику цінність.