“А Петро та Іван на дев’яту годину молитви йшли разом у храм. І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов. Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині. Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас! І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них. Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім’я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи! І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!… І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!” (Дії Апостолів 3:1-8)
Анонс проповіді Василя Кватерчука: В першій частині третього розділу Дій Святих Апостолів, мова йде про чоловіка, який не міг ходити з народження. Написано, що йшли двоє, – Петро та Іван, тому що Ісус заповідав ходити по двоє-троє, щоб при потребі надати один одному підтримку. Головною постаттю цього розділу, є Дух Святий, Він діяв в зціленні, використовуючи апостолів. Ми іноді вважаємо, що Дух Святий приходить після проповіді проповідника, хоча насправді – навпаки: спочатку – Дух Святий, саме Він вкладає ту саму проповідь в серця людей.