«Для того схиляю коліна свої перед Отцем,що від Нього має ймення кожен рід на небі й на землі» (До Єфесян 3:14).
Анонс проповіді Василя Боцяна: Коли нас з вами ще не було, вже Богом було визначено поняття вітчизни, поняття батьківства.
Якщо відкрити першу сторінку Нового Заповіту і прочитати, там написано, що Різдво Ісуса Христа було так: Аврам народив Ісака, Ісак народив Якова… Людина, яка виховувалася у післявоєнний час, коли відкривала Новий Заповіт, отримувала моральний шок. Адже у той час ідеологія виховання була записана в пісні «Нехай завжди буде мама… нехай завжди буду я», де чоловіків взагалі немає, а в Біблії повідомляється, що чоловіки ще й народжують.
Духовно зріла людина розуміє, що в Євангелії не йде мова про фізіологічне відтворення людського життя. Тут мається на увазі, що Господь дивиться на людину, що приходить у світ, в яку сім`ю вона приходить, хто священик в цьому будинку, хто приймає дитину з рук Божих і хто бере сто процентну відповідальність на себе, щоб вести її по життю. Бог говорить, що для Ісака був батьком Аврам, а для Якова – Ісак. Весь родовід вказує на відповідальність священиків у власному будинку за виховання і життя дітей, яких давав їм Господь.