“Ісус покликав дитину, поставив її серед них – і каже: “Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство. Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільший у Небеснім Царстві. Хто приймає дитину в моє ім’я, той мене приймає. А хто спокусить одного з тих малих, що вірують у мене, такому було б ліпше, якби млинове жорно повішено йому на шию, і він був утоплений у глибині моря” (Матф. 18:2-6)
Анонс проповіді Олега Матюхова: Наше ходіння перед Богом і довіра Йому мають бути такими ж щирими, як у дитини до батьків, яка, не аналізуючи, вірить їм цілком і повністю.
Є люди, які свідомо стають причиною спокуси для інших людей. Як важливо розуміти Бога і мати вірне уявлення про Нього, аби не бути нікому спокусою. Гірше всього – коли ми усвідомлюємо невірність нашої поведінки і, незважаючи на це, поводимо себе як і раніше. Через любов до ближнього, ми маємо вміти відмовитись від того, що нам подобається, задля того, щоб не бути каменем спотикання для чиєїсь слабої віри. В цьому і проявляється любов.
В нашому світі спокуси є неминучими і ми не досконалі, на життєвій дорозі є і будуть люди та обставини, що намагаються збити нас зі шляху, про це Біблія і попереджає та закликає не бути співучасниками цьому.