“А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана! Коли ж, шукаючи виправдання в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні! Бо коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю злочинцем. Бо Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп’ятий з Христом. І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе. Божої благодаті я не відкидаю. Бо коли набувається правда Законом, то надармо Христос був умер!” (До Галатів 2:16-21)
Анонс проповіді Олега Богомаза: Іноді ми можемо прийти в церкву, впасти до переду, плакати, молитися гарно, піти додому і грішити. І оцей наш театр, нікому не треба, і кров Христа не здатна тебе покрити. Написано, що ми освячені кров’ю, але для нас немає її, коли я тут не щирий, коли я вертаюсь додому і займаюся тим, чим я займався раніше – то кров Ісуса для мене безсила. До тих пір, поки я не змінюся, не поміняю своє життя, до тих пір, поки я не почну шанувати кров Ісуса – вона не буде мати сили в моєму житті.
Діти іноді такі прості. Вони бігають, їх мама тільки вділа в чистеньке, вони бігають, в грязюку залізли. Їм кажуть: «Що ж ти робиш?», а вони у відповідь: «Нічого, мама попере». Іноді віруючі так кажуть: «Ну, нічого страшного, прийду покаюся”. “Ну, нічого страшного, попрошу Бога прощення”. І оце «нічого страшного» знаєте що означає? Що кров Ісуса Христа має для нас таку ж саму цінність, як пральний порошок. І оце найбільша біда. Написано, що той, хто потоптав кров, хто потоптав жертву Сина Божого, хто знецінює кров Ісуса Христа, – для такої людини не залишається сили крові Ісуса Христа. І тому ми не можемо розраховувати на прощення, не можемо розраховувати на Божу милість, не можемо розраховувати на помилування Боже. Тому що ця сила для нас вже не діє.