“Ви чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб’є, підпадає він судові. А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній. Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара. Зо своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в’язниці не вкинули” (Матвія 5:21-25)
Анонс проповіді Миколи Сіродана: Коли ти дивишся на свого сина чи доньку, що ти хочеш бачити в своєму синові або доньці, які якості? Одним словом – самі кращі! Часом ти дивишся на свого сина або доньку і бачиш свої недоліки, і тобі це не подобається. Але Бог дивиться на нас. І з ким Він нас порівнює? Він хоче, щоб ми були схожі на Нього. Ми, як батьки, також хочемо, щоб наші діти були схожі на нас. Але тоді, коли вони повторюють наші погані справи, звички, котрі вони унаслідували від нас або побачили в нас в процесі життя – нам стає погано.
Ісус порівняв того, хто даремно гнівається або ображається на брата свого, з вбивцею. Ви згідні з таким твердженням? Але не має значення згідні ви з цим чи ні! Важливо те, що сказав Ісус, те що Він визначив. Бог, турбуючись про чистоту нашого серця, показує, що вбивство – це дуже погано, а даремний гнів на брата – теж саме.
Для нашого Бога положення мого серця на багато важливіше, ніж той дар, котрий я приніс Йому. Бог не дивиться на наші дари, подарунки, на наше поклоніння, прославлення, служіння. Він дивиться на стан мого серця. Він турбується про чистоту мого серця. І тому Він говорить: «Залиш цей дар. Тому що є хтось, хто ображається на тебе. Згадай, що брат твій має щось проти тебе. Піди примирись з братом твоїм, а тоді принеси свій дар».