Сторінка знаходиться в розробці
Говорячи про історію церкви християн віри євангельської (п’ятидесятників) у нашій країні необхідно згадати, що джерела даного руху в Україні відносяться до давніх часів історії, коли в середовищі ортодоксального православ’я з ряду причин почалися духовні пошуки євангельського типу як віровчення, так і практики богослужіння, властивих для першоапостольской церкви і показаних на сторінках книги Дії Святих Апостолів у Новому Завіті.
Ці пошуки, що приводили до утворення в надрах православ’я тих чи інших релігійних плинів, протестантських за своїм духом і харизматичных по своїй сутності, особливо підсилилися в часи розколу в російському православ’ї в епоху панування Олексія Михайловича. Віруючі люди, дезорієнтовані нескінченними і непримиренними суперечками у відношенні ряду ритуальних обрядових особливостей, що послужили причиною розколу, і бажаючи знати навчання Євангелія про все це з першоджерела, почали звертатися до Біблії самостійно. Читання Євангелія приводило їх на шлях євангельського вірування і євангельської практики богослужіння. Це послужило причиною виникнення так званого в релігіознавчій літературі духовного християнства.
Особливо яскраво просліджується спорідненість сучасного п’ятидесятницького руху з рухом духоборців і молокан у царській Російській імперії. Безліч громад духоборців і молокан у 18-19 ст. було утворено на півдні України в Таврії – і це значною мірою підготувало ґрунт для наступного руху євангельських християн, баптистів і п’ятидесятників, що стрімко став розвиватися пізніше, коли поступово відбулося злиття духовних пошуків нашого народу і з євангельськими рухами в інших країнах.