“Що кожному віддасть за його вчинками: тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, життя вічне, а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, лютість та гнів. Недоля та утиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та геллена, а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та гелленові. Бо не дивиться Бог на обличчя!” (Римлян 2:6-11)
Анонс проповіді Романа Гаха: Ми повинні із всякою постійністю перебувати в молитвах, в спілкуванні з Богом, в добрих ділах. В молитвах навіть більше за інших людей, ніж за себе. Також ми повинні всі знання, які Бог буде нам давати при вивченні Біблії, досліджуючи її, застосовувати на практиці. Якщо ми не будемо практикуватися, то прийде ситуація, коли ми вийдемо на духовний ринг. Ми все будемо знати, але цього може бути мало.
Коли Бог творив людину, то Він передбачив для нас, як духовних людей, щоб в духовному житті людина мала постійне спілкування з Богом, постійну молитву, постійно робила добрі діла. Коли ми цього не робимо, то ми не так гостро переживаємо дискомфорт в цьому. Це тому, що в цьому в нас немає постійності, тому що якби ми постійно робили добрі діла, постійно мали би спілкування з Богом, то коли якісь ситуації намагалися б захитати, то ми обов’язково відчували би дискомфорт і обов’язково намагалися б виправити цю ситуацію. Шукали би проблему в собі, намагалися б розібратися та виправити ситуацію.