«А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке?А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож здоровим його він прийняв.І розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я…Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване…» (Луки 15:25 – 30)
Анонс проповіді Олега Матюхова: Перед нами постає два сини. Ісус трохи розповідає про старшого. Ми бачимо старшого сина, коли він повертається з поля. Відразу малюється картина: чоловік знаходився в полі, а святкування, напевно, було ввечері. І ось він йшов пісял важкого, спекотного дня, втомлений, тому що був працівником, важко працював. З його слів видно, що всі ці роки він був з батьком, на відміну від блудного сина. Він був вірним і працелюбним сином. І ось він підходить до будинку свого батька і чує там веселість. Починає цікавитися, що відбувається? Що вдома за веселощі? Дізнавшись, що це батько влаштував свято з приводу повернення брата у нього була цікава реакція: він розсердився, не захотів навіть у хату ввійти. Н, е те, щоб піти до брата, подати йому руку, адже вони довго не бачилися.
Дивіться яка паралель між двома фразами двох людей, двох синів. Молодший син каже: «Я не гідний бути сином, я йду і готовий бути слугою!» Але батько коригує це, він каже: «Ти не будеш слугою, ти мій син, я прощаю, я відновлюю тебе!» Старший син, який нікуди не йшов, який завжди був при батькові, який був йому вірним, каже: «Я працював на тебе як слуга!» Син! Повноцінний! Старший! Спадкоємець! Раптом він побачив себе у всій цій історії слугою, протягом усіх цих років.