Помічай те, чого не бачать інші
Роман Мартинов говорить про те, що наше мислення, характер, стосунки й духовне життя формує те, на чому ми зосереджуємо увагу. Він закликає помічати власні недоліки, а не лише чужі, бачити біль і потреби людей поруч, бути вдячними за добро, яке нам роблять, розпізнавати свій сезон життя та помічати Бога в повсякденні. Як приклади проповідник наводить притчу про прощений борг і історію десяти прокажених, з яких лише один повернувся подякувати Ісусу.
Головне
- Наше щастя залежить не лише від обставин, а й від того, на чому ми зосереджуємося.
- Помічай власні недоліки, а не лише чужі: дрібні компроміси часто стають початком падіння.
- Помічай біль і потреби інших — іноді Бог відповідає на чиюсь молитву саме через тебе.
- Щаслива людина — це вдячна людина; вдячність — ліки від нещастя.
- Розпізнай свій сезон життя й не відкладай важливе на потім.
- Помічай Бога у своєму повсякденному житті, щоб віра не стала формальністю.
Того ж дня
-
Тривалість 2:10:58
Недільне служіння
Недільне служіння 18 жовтня 2026 року: прославлення, молитва за Україну та посвята двох дітей Господу з настановою батькам і молитвою благословення. Орест Грабоус проповідував про єдність церкви — «Одне тіло і один Дух» (Ефесян 4:1–6), Роман Мартинов — «Помічай те, чого не бачать інші»: про те, щоб помічати потреби й доброту інших, власні недоліки і передусім Бога та Його волю.
15 частин · 2 проповіді
-
Тривалість 1:38:42
Молодіжне служіння
Андрій Копилов
Молодіжне служіння 18 жовтня 2026 року з гостями, зокрема гуртом з церкви в Мотовилівці. Після прославлення та інтерв'ю з гостем Андрій Копилов проповідував на тему «Щасливі в Господі» за Посланням до Римлян (Римлянам 8:31–39): без Христа людина живе в рабстві гріха, без миру з Богом, без сили змінитися і під осудом, а з Христом отримує виправдання, нове життя й нову ідентичність. Проповідь завершилася закликом обрати життя з Христом і молитвою покаяння.
12 частин · 1 проповідь
-
Тривалість 26:32
Одне тіло і один Дух
Орест Грабоус
Орест Грабоус говорить про справжню єдність Церкви на основі Послання до Ефесян 4:1–6: єдність — це не однаковість, а спільна приналежність до Ісуса Христа. Він показує, що її будують характер Христа (покірливість, лагідність, терпіння), спільна мета — як у відбудові муру за Неемії — та спільні цінності: любов, повага й турбота одне про одного. Проповідник застерігає, щоб прихильність до певного проповідника чи служіння не розділяла церкву, бо найвищим авторитетом має бути Христос.
-
Тривалість 53:56
Щасливі в Господі
Андрій Копилов
Андрій Копилов говорить про те, що справжнє щастя можливе лише в Христі, а не в релігійності, моральності чи земних досягненнях: можна роками ходити до церкви й не бути в Христі. Спираючись на Послання до Римлян, він описує життя без Христа — владу гріха, рабство гордості, грошей, страху й релігійності, відсутність миру та сили змінитися — і життя з Христом: виправдання вірою, нове життя й нову ідентичність Божої дитини. Проповідник ділиться власним свідченням і завершує закликом до молитви покаяння.
5 частин · 1 проповідь
Ще від: Роман Мартинов
Усі записи-
Тривалість 54:22
Усамітнення з Богом
Роман Мартинов
Роман Мартинов, молодіжний пастор, пояснює важливість усамітнення з Богом для духовного формування людини. Він наголошує, що недостатньо просто відвідувати церкву, потрібно мати особисті стосунки з Богом через молитву, тишу та посвяту. Проповідник закликає до щоденного перебування в присутності Божій, щоб чути Його голос і залишатися вірним у випробуваннях. Він також підкреслює, що Бог відділяє людину для особливого служіння, і ця самотність може бути важкою, але вона є інструментом формування характеру. Пастор нагадує, що зріла віра – це результат праведного усамітнення перед Богом.
3 частини · 1 проповідь
-
Тривалість 21:34
Порятунок людей з Ірпеня — розповідь очевидця
Роман Мартинов
Роман Мартинов як очевидець розповідає про перший місяць війни: як люди будували барикади біля церкви на Софіївській Борщагівці і як він разом із братами з церкви переводив людей через підірваний міст в Ірпені, а потім у білому бусі вивозив людей з міста, де ще тривали бої, — за його словами, понад 150 осіб. Він переказує почуте від місцевих жителів Бородянки та Київщини про дії російських військових, розповідає про допомогу військовим і дякує тим, хто не побоявся залишитися в перші дні. Усе пережите він називає Божими чудесами й переконаний, що цю війну веде Бог. Наприкінці, спираючись на Притчі 16:32 і Євреїв 10:35–38, він наголошує, що терпіння й самовладання Бог цінує вище за хоробрість, і закликає стояти на духовній варті та претерпіти до кінця.
-
Тривалість 18:22