Господи, спаси мене від згубного прагнення неодмінно висловлювати свою думку з кожного приводу і за будь-яких обставин.
Визволи мене від бажання кожному зробити прямими стежки його.
Вчини мене серйозним, але не смутним, бадьорим, але не суєтним.
Захисти мій розум від безперестанного поглиблення в подробиці і наділи мене крилами, щоб я міг на льоту ловити суть речей.
Стережи двері губ моїх від бажання розповісти про мої страждання і недуги, бо в міру їх примноження, бажання перераховувати їх з роками стає все більш солодким.
Дай мені, Господи, терпеливість вислуховувати інших.
Не смію просити у тебе кращої пам'яті, але прошу дарувати мені істинне смирення.
Наділи мене свідомістю того, що і я можу деколи помилятися.
Зроби так, щоб я залишався милий людям, хоча дехто з них ледь стерпні.
Яви милість мені знаходити хороше там, де воно непомітне,
і відкривати приховані гідності в людях.
Даруй мені, Господи, милість говорити про це!
Напис з могили св. Томи Аквінського
Святи́й Фома Акві́нський 1225, Аквіно, Сицилійське королівство — 7 березня1274, Італія — один з найвизначніших та найвпливовіших філософів і теологів в історії, засновник теологічної і філософської школи томізму, святий католицької церкви. Був ченцем домініканського ордену. Як видатний учитель Християнської Церкви, він також є головним представником філософії Високого Середньовіччя — філософської схоластики. Тома Аквінський залишив після себе низку фундаментальних праць, що сприяли виникненню неотомізму та неосхоластики і досі мають важливе теологічне та філософське значення.
Тома Аквінський створив своєрідну енциклопедію католицького богослов'я «Сума теології», в якій усі питання пізнання природи і суспільства розглядалися з позицій теологічного раціоналізму. Висуваючи ідею гармонії віри і розуму, він намагається підпорядкувати науку богослов'ю, а тому розрізняє істини розуму та істини одкровення, вважаючи останні недоступними розуму, підвладними лише душі (вірі).
